Підготувала: 

Лікар загальної практики – Сімейний лікарКНП «ЦПМСД «Північний» РМР

Марія РОКУНЕЦЬ

Сальмонельоз — це гостра шлунково-кишкова інфекція, яка спричиняється через зараження бактеріями з роду Salmonella та супроводжується діареєю, інтоксикацією і зневодненням.

Класифікація сальмонельозу

  • сальмонельозний ентерит;
  • сальмонельозний сепсис;
  • локалізовані сальмонельозні інфекції.

У деяких випадках перенесена інфекція закінчується формуванням бактеріоносійства.

Інфекція розвивається за стадіями:

  • початковою;
  • розвитком захворювання;
  • генералізацією інфекції.

Стадія генералізації розвивається, якщо знижений імунітет чи відсутнє лікування. Вона супроводжується появою абсцесів та сепсису.

Шляхи зараження сальмонельозом

Резервуаром інфекції є домашні й деякі дикі тварини та птахи.

Основними джерелами інфікування сальмонельозом у людей стають:

  • домашні тварини й птахи — у них захворювання може протікати в стертій формі чи безсимптомно, зараження відбувається при контакті або при вживанні в їжу м’яса і яєць, які не пройшли достатньої термічної обробки або неправильно зберігалися;
  • хвора людина або носій — інфікування відбувається при недотриманні правил особистої гігієни.

Дорослі та діти старшого віку частіше заражуються під час вживання продуктів та води, які інфіковані сальмонелами.

Діти з ослабленою імунною системою, молодшого віку та немовлята частіше заражаються контактно-побутовим шляхом. Сальмонельозом можуть інфікуватися й дорослі, які контактуються з хворими тваринами. Іноді зараження відбувається повітряно-пиловим чи трансплацентарним шляхом.

Випадки сальмонельозу виявляються протягом усього року. Імунітет після перенесеної хвороби нестійкий.

Симптоми сальмонельозу

Перші ознаки сальмонельозу виникають через 2–6 годин або 2–3 дні (в окремих випадках через 5–7 діб) після інфікування. У 72–97 % хворих інфекція протікає у вигляді ентериту.

Сальмонельозний ентерит

Хворий упродовж незначного проміжку часу відчуває слабкість, здуття і бурчання в животі. Відчуття дискомфорту швидко минають, однак з’являється озноб, людина відчуває загальну слабкість, відбувається стрімке підвищення температури до 38–39 °C. Хворий потрапляє у переднепритомний стан, в тілі, суглобах, м’язах і попереку ломить. Також до цих симптомів сальмонельозу додаються:

  • біль у шлунку;
  • сильна нудота;
  • рясна багаторазова блювота.

Блювотні маси спочатку складаються із залишків їжі, а потім стають водянистими з зеленуватим відтінком. Блювота триває кілька діб.

Симптоми інтоксикації максимально тривають 1–2 дні. Тривалість і висота підвищеної температури залежать від тяжкості захворювання. Болі в животі гострі, постійні або приступообразні. Зазвичай вони локалізуються в області шлунка, тонкої кишки і біля пупка.

Часта блювота і діарея викликають зневоднення. У хворих з’являються:

  • виражена блідість (іноді обличчя червоніє, з сильною ін’єкцією склер і ознаками кон’юнктивіту);
  • сухість у роті;
  • сильна м’язова слабкість;
  • спрага і судоми литкових м’язів.

Під час огляду хворого лікар виявляє ознаки зниження еластичності шкіри, сухість губ (іноді з ознаками герпесу) і слизових, тахікардію, зниження артеріального тиску, приглушеність тонів серця, здуття живота і болю з бурчанням в той час, коли промацує черевну стінку. Приблизно у третини пацієнтів збільшується печінка, а у чверті — селезінка.

Крім проявів ентериту, іноді у хворих з’являються симптоми коліту. У таких випадках болі зміщуються до низу живота, виникають частіше перед дефекацією. Хворі можуть скаржитися на помилкові позиви в туалет (тенезми) та відчуття неповного випорожнення кишечника. Стілець стає мізерним і може містити домішки крові та слизу.

Іноді сальмонельозний ентерит протікає безсимптомно. У таких випадках людина стає носієм інфекції.

Сальмонельозний сепсис

Цей варіант перебігу інфекції спостерігається рідко — всього у 2 % заражених. Захворювання починається гостро з появи ознобу, підвищення температури й проявів ентериту. Через 1–2 дні симптоми порушення травлення затихають, а лихоманка і прояви інтоксикації наростають. Хворий скаржиться на головний біль, поганий сон, загальну слабкість. У деяких пацієнтів можуть бути присутніми прояви нежиті, почервоніння обличчя, герпетичні висипання на носі й губах.

Трохи пізніше хворий стає блідим, у нього знижується артеріальний тиск, відчувається брадикардія та здуття живота. На язику з’являється білий наліт, а у третини інфікованих — незначні розеолезні висипання на бічних поверхнях грудної клітини та тулуба. Збільшуються печінка та селезінка. У половини пацієнтів в перші дні обличчя червоніє, судини склер стають ін’єктовані. У третини хворих є ознаки кон’юнктивіту. Пізніше у внутрішніх органах можуть виявлятися абсцеси (в легких, на плеврі, оболонках головного мозку, ендокардит).

У пацієнтів з ВІЛ, імунодефіцитами, цукровим діабетом, хронічною нирковою недостатність і злоякісними новоутвореннями сепсис розвивається більш стрімко.

Діагностика сальмонельозу

  • загальний аналіз крові та сечі;
  • копрограмма;
  • інші дослідження для оцінки стану органів і систем: УЗД, рентгенографія тощо;
  • біохімія крові.

Профілактика сальмонельозу

Щоб запобігти інфікуванню на сальмонельоз, необхідно дотримуватися простих правил:

  1. Ретельно мити руки з милом після контактів з тваринами, приходу з вулиці, до початку приготування їжі, перед їжею, після відвідування туалету.
  2. Мити дитячі іграшки та соски після їх падіння на підлогу.
  3. Дотримуватися правил зберігання харчових продуктів. Повинні дотримуватися не тільки терміни, але правила «товарного сусідства» в холодильнику.
  4. Не купувати продукти на стихійних ринках.
  5. Дотримуватися правил термічної обробки.
  6. Ретельно мити овочі, фрукти та зелень.
  7. Готувати яйця шляхом відварювання (не менше 5 хвилин) або обсмажувати з двох сторін, та не пити сирі яйця.
  8. Користуватися окремими обробними дошками й ножами для сирого м’яса і риби. Ретельно їх мити та обдавати окропом.

Вакцини для специфічної профілактики сальмонельозу поки немає.